Декоративна штукатурка фасаду своїми руками

Хочете оновити фасад будинку, щоб він виглядав розкішно, але бюджет диктує свої правила? Натуральний камінь або цегла виглядають розкішно, проте їх вартість і складність монтажу часто змушують шукати альтернативу. Якщо ви цінуєте естетику, але не готові переплачувати за матеріали та роботу майстрів, ваш вибір – декоративна штукатурка. Це бюджетний, довговічний і, головне, доступний для самостійного нанесення спосіб перетворити звичайні стіни на витвір мистецтва. У цій статті ми розберемо, як зробити фасад ідеальним своїми руками.

Види декоративної штукатурки для оздоблення фасаду

Серед різноманітності фактур та колірних рішень виділяють 4 види декоративної штукатурки для оздоблення фасаду:

Акрилова – виготовляється на основі акрилового в'яжучого. Характеризується високою еластичністю, високою вологовідштовхувальною здатністю та відсутністю усадки. Не найкращий вибір для мінеральних фасадів та стін, утеплених мінеральною ватою, тому що акрил має погану паропроникну здатність. Яскраві та насичені відтінки можуть з часом тьмяніти під дією прямих сонячних променів. Продається у готовому вигляді у відрах по 25 кг.
Мінеральна – склад на основі цементу. Відрізняється стійкістю до підвищеної вологості, стійкістю до механічних пошкоджень, високою паропроникністю. Найдоступніший за ціною матеріал, проте може давати невелику усадку. Випускається у вигляді сухої суміші, яка потребує приготування.
Силіконова – штукатурка з відмінними технічними характеристиками завдяки основі із силіконових смол. Висока пластичність унеможливлює тріщини під час висихання. Вона паропроникна, стійка до температурних перепадів, має здатність до самоочищення і практично не вигоряє на сонці. Основний недолік – порівняно висока вартість.
Силікатна – сполучним елементом виступає рідке скло. Має гідрофобність, стійкість до забруднень, відмінні фунгіцидні властивості і найвищу паропроникність. Ідеальна для дихаючих фасадів. Як і силіконова, відноситься до преміум-сегменту.

Фактура фасадної штукатурки

Залежно від фракції наповнювача та техніки нанесення за допомогою штукатурки фасаду можна надати різної фактури. Розглянемо основні види фактур:

Короїд - відомий візерунок з борознами, що нагадує дерево, з'їдене жуком. Глибина малюнку залежить від розміру зерна (зазвичай від 1,5 до 3,5 мм). Напрямок ліній (вертикальний, горизонтальний або хаотичний) створюється рухом пластикової терки. Це чудовий варіант для маскування дрібних нерівностей стін.
Баранець (або Шуба) – створює рівномірну зернисту поверхню, що нагадує овечу вовну. Завдяки однаковому розміру камінчиків фактура виходить м'якою та затишною. У структурі Барашка менше глибоких порожнин, тому на фасаді осідає менше пилу, і він довше залишається чистим.
Камінцева – на вигляд нагадує щільно покладену дрібну гальку. Така фактура створюється з допомогою високого вмісту мінерального наповнювача. Вона має високу механічну міцність і часто використовується в зонах з підвищеним навантаженням.
Мозаїчна – складається з натуральної кам'яної крихти (мармурової, гранітної, кварцової) та прозорого акрилового сполучного. Після висихання утворює гладке покриття, яке ефектно переливається на сонці. Завдяки винятковій зносостійкості це ідеальний вибір для обробки цоколів та вхідних груп.

Штукатуримо фасад: підготовка поверхні та нанесення декоративного шару

Якщо ви хочете, щоб фінішне оздоблення прослужило якомога довше, необхідно відповідально підійти до підготовки основи. Переконайтеся, що вона міцна, без тендітних ділянок, що обсипаються, і досить рівна. Декоративна штукатурка не призначена для повноцінного вирівнювання стін. Вона може трохи компенсувати незначні перепади. Для усунення грубіших дефектів використовується звичайна цементно-піщана штукатурка.
Після усунення всіх похибок поверхні її необхідно очистити від пилу та проґрунтувати. Ґрунтовка вирівняє здатність основи, що вбирає, і забезпечить максимальну адгезію.
Коли шар грунтовки повністю висох, можна приступати до нанесення декоративної штукатурки. Для цього беруть металеву прасувальницю або широкий шпатель з нержавіючої сталі. Роботу рекомендується починати з кута стіни, рухаючись поступово по всій поверхні. Важливо суворо дотримуватися товщини шару - вона повинна відповідати діаметру зерна наповнювача.
Через 10-20 хвилин, коли склад почне схоплюватися і перестане липнути до інструменту, формують фактуру. Тут застосовують пластикову терку (для створення малюнка «короїд» чи «баранчик») або структурний валик. Після остаточного висихання можливі гострі виступи та напливи акуратно видаляються спеціальною теркою або наждачним папером.

Порада: При роботі на великих площах важливо наносити штукатурку від кута до кута без перерв, щоб стики завжди залишалися вологими. Це допоможе уникнути видимих швів та перепадів кольору на готовому фасаді.